Орфографічний словник української мови

випорпаний

ви́порпаний

дієприкметник

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. випорпаний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до випорпати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. випорпаний — ВИ́ПОРПАНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. до ви́порпати. Під кождим [кожним] корчем були їх [кроликів і зайців] ямки, випорпані в м'якій, пухкій землі (І. Франко); Білочка швиденько згризла випорпаний із землі горішок і шаснула в дупло на дереві (із журн.).  Словник української мови у 20 томах
  3. випорпаний — ВИ́ПОРПАНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́порпати. Під кождим корчем були їх [кроликів і зайців] ямки, випорпані в м’якій, пухкій землі (Фр., IV, 1950, 100).  Словник української мови в 11 томах