Орфографічний словник української мови

випороток

ви́пороток 1

іменник чоловічого роду, істота

недоношене маля тварини

ви́пороток 2

іменник чоловічого роду

хутро

діал.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. випороток — -тка, ч. Недоношене маля тварини, що його виймають із тіла убитої або загиблої матері. || Хутро цього маляти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. випороток — ВИ́ПОРОТОК, тка, ч. 1. Недоношене маля, вийняте з тіла убитої або загиблої тварини. Досвідом вигодовування недоношених тварин та випоротків володіє далеко не кожен ветеринар (із журн.); // Хутро цього маляти.  Словник української мови у 20 томах
  3. випороток — ВИ́ПОРОТОК, тка, ч. Недоношене маля тварини, яке виймають з тіла убитої або загиблої матері; // Хутро цього маляти. Шапка з випоротків.  Словник української мови в 11 томах