Словник української мови в 11 томах

випороток

ВИ́ПОРОТОК, тка, ч. Недоношене маля тварини, яке виймають з тіла убитої або загиблої матері;

// Хутро цього маляти.

Шапка з випоротків.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. випороток — ви́пороток 1 іменник чоловічого роду, істота недоношене маля тварини ви́пороток 2 іменник чоловічого роду хутро діал.  Орфографічний словник української мови
  2. випороток — -тка, ч. Недоношене маля тварини, що його виймають із тіла убитої або загиблої матері. || Хутро цього маляти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. випороток — ВИ́ПОРОТОК, тка, ч. 1. Недоношене маля, вийняте з тіла убитої або загиблої тварини. Досвідом вигодовування недоношених тварин та випоротків володіє далеко не кожен ветеринар (із журн.); // Хутро цього маляти.  Словник української мови у 20 томах