Орфографічний словник української мови

випорпати

ви́порпати

дієслово доконаного виду

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. випорпати — -аю, -аєш, док., перех., розм. 1》 Вигребти яму, заглибину в ґрунті. 2》 Розгрібаючи, розгортаючи, дістати що-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. випорпати — ВИ́ПОРПАТИ див. випо́рпувати.  Словник української мови у 20 томах
  3. випорпати — ВИ́ПОРПАТИ, аю, аєш, док., перех., розм. 1. Вигребти яму, заглибину в грунті. Він [пес] давно вже, ще з весни, випорпав собі яму під коморою і залазить туди під час спеки (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 40). 2. Розгрібаючи, розгортаючи, дістати що-небудь.  Словник української мови в 11 томах