випорпати

ВИ́ПОРПАТИ, аю, аєш, док., перех., розм.

1. Вигребти яму, заглибину в грунті.

Він [пес] давно вже, ще з весни, випорпав собі яму під коморою і залазить туди під час спеки (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 40).

2. Розгрібаючи, розгортаючи, дістати що-небудь.

Десь щось вкраде [цуценя], десь щось на смітті випорпає (Мельн., До раю.., 1961, 6).

Значення в інших словниках

1. випорпати — ви́порпати дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. випорпати — -аю, -аєш, док., перех., розм. 1》 Вигребти яму, заглибину в ґрунті. 2》 Розгрібаючи, розгортаючи, дістати що-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. випорпати — ВИ́ПОРПАТИ див. випо́рпувати.  Словник української мови у 20 томах