випростаний
ВИ́ПРОСТАНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. до ви́простати.
Катерина Іваненко .. була сильно, по-солдатському випростана (В. Винниченко);
Вона тримала руки, випростані перед собою (Ю. Смолич);
Вершник під'їхав. Ноги були випростані із стремен (П. Панч).
2. у знач. прикм. Рівний, прямий.
Сам Мануйло виступав з ґирлиґою поперед овець, стрункий, випростаний (О. Гончар);
Випростана спина, розправлені плечі, випрямлені груди, піднята голова – усе це ознаки гарної постави (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)