випрохувати
ВИПРО́ХУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ПРОХАТИ, аю, аєш, док., кого, що, чого, у кого.
Прохаючи, домагатися чого-небудь або одержувати щось; випрошувати.
Він .. сам був скупий, у щирого все виманював та випрохував (Грицько Григоренко);
Найменша можливість бути коханою – це випрохувати кохання (М. Руденко);
У неділю .. Грицько запріг своїх пару биків, випрохав у сусіда ще пару, та двома парами поїхав до Чіпки (Панас Мирний);
Данило випрохав кінського волосу у жокеїв на іподромі (Ю. Смолич).
Словник української мови (СУМ-20)