випручуватися
ВИПРУ́ЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся, ВИПРУЧА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ВИ́ПРУЧАТИСЯ, аюся, аєшся, док.
Пручаючись, звільнятися, вириватися з чогось, від кого-, чого-небудь.
Оксана аж злякалася... Нічого їй робити, треба вириватися та випручуватись (Г. Квітка-Основ'яненко);
Він застогнав і почав випручатись з поворозок (М. Коцюбинський);
Могутньо струшували з себе хлопці купи ворогів, випручувались наверх, як богатирі (О. Гончар);
Коріння .. Наче йому тісно там, під землею, і воно важко випручується на поверхню (В. Яворівський);
Старий чабан випручався від матросів, що злегка тримали його під руки, і почав проштовхуватися наперед (В. Кучер).
Словник української мови (СУМ-20)