випулити
ВИ́ПУЛИТИ, лю, лиш, док., що, діал.
Витріщити.
Герман кивнув головою і випулив на нього очі (І. Франко);
– Розумію, світлосте Ваша, – відповів [Гірчиця], випуливши очі (Б. Лепкий).
Словник української мови (СУМ-20)ВИ́ПУЛИТИ, лю, лиш, док., що, діал.
Витріщити.
Герман кивнув головою і випулив на нього очі (І. Франко);
– Розумію, світлосте Ваша, – відповів [Гірчиця], випуливши очі (Б. Лепкий).
Словник української мови (СУМ-20)