випулити
ВИ́ПУЛИТИ, лю, лиш, док., перех., діал. Витріщити.
Герман кивнув головою і випулив на нього очі (Фр., VIII, 1952, 336).
Словник української мови (СУМ-11)ВИ́ПУЛИТИ, лю, лиш, док., перех., діал. Витріщити.
Герман кивнув головою і випулив на нього очі (Фр., VIII, 1952, 336).
Словник української мови (СУМ-11)