випулений
ВИ́ПУЛЕНИЙ, а, е, діал. Широко розкритий (звичайно про очі).
Іван видивився на Діда широко випуленими очима (Фр., III, 1950, 140);
Вона гляділа вперед себе хвилю живо, задумана, з випуленими очима (Коб., II, 1956, 165).
Словник української мови (СУМ-11)