випускниця
ВИПУСКНИ́ЦЯ, і, ж.
Жін. до випускни́к.
Знявся переляк, викликали лікаря, – прийшла молоденька випускниця (Ю. Яновський);
Аліна Крагельська і її сестра Стефанія були випускниці. Вони хвилювалися перед своїми іспитами (О. Іваненко);
У районі й виникла думка послати на той хлібодарівський вулкан нову випускницю (О. Гончар);
Рекордного результату тестування домоглася випускниця Львівської лінгвістичної гімназії, набравши максимальну кількість балів із кожного з трьох предметів (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)