випускниця

випускни́ця

-і.

Жін. до випускник.

Значення в інших словниках

1. випускниця — випускни́ця іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. випускниця — ВИПУСКНИ́ЦЯ, і, ж. Жін. до випускни́к. Знявся переляк, викликали лікаря, – прийшла молоденька випускниця (Ю. Яновський); Аліна Крагельська і її сестра Стефанія були випускниці. Вони хвилювалися перед своїми іспитами (О.  Словник української мови у 20 томах
3. випускниця — ВИПУСКНИ́ЦЯ, і, ж. Жін. до випускни́к. Аліна Крагельська і її сестра Стефанія були випускниці. Вони хвилювалися перед своїми іспитами (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 386); Знявся переляк, викликали лікаря, — прийшла молоденька випускниця (Ю. Янов., II, 1958, 416).  Словник української мови в 11 томах