випічка
ВИ́ПІЧКА, и, ж.
1. Те саме, що випіка́ння.
Випічка духмяного хліба – ціла народна наука (А. Крижанівський);
Усі процеси, від засипання борошна до випічки пряників, механізовані (з газ.);
// Спосіб або якість випікання.
– Здрастуйте, пане Франко! Чого так пізно? А я приготував для вас буханець! Випічка – пух... (П. Колесник);
За вказівкою лікаря хворий може одержувати білий хліб звичайної випічки (з наук.-попул. літ.).
2. збірн. Випечені вироби.
Асортимент дієтичної випічки досить різноманітний (з наук.-техн. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)