випічка

ВИ́ПІЧКА, и, ж. Те саме, що випіка́ння;

// Спосіб або якість випікання.

За вказівкою лікаря хворий може одержувати білий хліб звичайної випічки (Технол. пригот. їжі, 1957, 268);

— Здрастуйте, пане Франко! Чого так пізно? А я приготував для вас буханець! Випічка — пух… (Кол., Терен.., 1959, 241).

Значення в інших словниках

1. випічка — ви́пічка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. випічка — -и, ж. Те саме, що випікання. || Спосіб або якість випікання.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. випічка — ВИ́ПІЧКА, и, ж. 1. Те саме, що випіка́ння. Випічка духмяного хліба – ціла народна наука (А. Крижанівський); Усі процеси, від засипання борошна до випічки пряників, механізовані (з газ.); // Спосіб або якість випікання. – Здрастуйте, пане Франко!...  Словник української мови у 20 томах