виробничник

ВИРОБНИ́ЧНИК, а, ч.

Той, хто працює на виробництві, виробляє, виготовляє яку-небудь продукцію.

– Нашим старим виробничникам чомусь здається, що на їх вік вистачить і того, що вони взнали колись (Ю. Шовкопляс);

Він [апарат] нагадував знайомий кожному виробничнику прилад для електрозварювання, тільки портативніший (В. Владко);

І хлопець нічого, добрий виробничник, комсорг цеху, а вірші... (О. Гончар);

Є немало прикладів, коли творча співдружність наукових працівників і виробничників давала чудові результати (з газ.).

Значення в інших словниках

1. виробничник — виробни́чник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. виробничник — -а, ч. Той, хто працює на виробництві, виробляє, виготовляє яку-небудь продукцію.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. виробничник — ВИРОБНИ́ЧНИК, а, ч. Той, хто працює на виробництві, виробляє, виготовляє яку-небудь продукцію. — А нашим старим виробничникам чомусь здається, що на їх вік вистачить і того, що вони взнали колись (Шовк.  Словник української мови в 11 томах