виробничник
ВИРОБНИ́ЧНИК, а, ч. Той, хто працює на виробництві, виробляє, виготовляє яку-небудь продукцію.
— А нашим старим виробничникам чомусь здається, що на їх вік вистачить і того, що вони взнали колись (Шовк., Інженери, 1956, 149);
Є немало прикладів, коли творча співдружність наукових працівників і виробничників давала чудові результати (Рад. Укр., 20.IX 1956, 3).
Словник української мови (СУМ-11)