вироюватися
ВИРО́ЮВАТИСЯ, юється, недок., ВИ́РОЇТИСЯ, їться, док.
1. Вилітати роєм (про бджіл).
Того року весна була холодною – бджоли не вироювалися аж до другої половини травня (із журн.);
* У порівн. У дворі панському наче рій вироївся: людей, людей! (Марко Вовчок).
2. перен. З'являтися де-небудь у великій кількості; показуватися.
Ярмарок аж кипів. Вироюються і гомонять люди (Марко Вовчок);
Зорі, як живі, вироїлися в темно-синьому непрозорому небі (Панас Мирний).
3. перен. Виникати, з'являтися.
Швиденько йшла Галя на роботу, а ще швидше билося її сердечко, а ще швидше вироювалися мислоньки (Марко Вовчок);
Відсіля ж то й вироїлась приказка (О. Стороженко);
Прокіп Гордійович од самого ранку, немов гарячу жарину, перекидав думку, яка вироїлася в останні дні (Ю. Мушкетик);
// тільки док. Примаритися.
Тільки що задрімав, таке вироїлось, що аж страшно стало (Сл. Гр.).
Словник української мови (СУМ-20)