вирячкуватий

ВИРЯЧКУВА́ТИЙ, а, е, розм.

1. Який дуже видається назовні, опуклий більше, ніж звичайно (про очі); витрішкуватий.

Пан Хоцінський блискотів сірими вирячкуватими очима на молоду (І. Нечуй-Левицький);

Вона була маленька, тонісінька, вертлява, з дрібненьким гостроносим обличчям .. і сірими вирячкуватими очима (Ю. Збанацький);

Доброчин помітив у його немолодих вирячкуватих очах насторогу (І. Білик).

2. Який має такі очі.

– Одягайся, друже, – наказав вирячкуватий лікар (О. Донченко).

Значення в інших словниках

1. вирячкуватий — вирячкува́тий прикметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. вирячкуватий — -а, -е, розм. 1》 Який дуже видається назовні, випуклий більше, ніж звичайно (про очі). 2》 Який має такі очі.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вирячкуватий — див. витрішкуватий  Словник синонімів Вусика
4. вирячкуватий — ВИТРІШКУВА́ТИЙ (про очі — дуже опуклі, випнуті з орбіт; про людину, тварину — який має дуже опуклі, випнуті з орбіт очі), ВИРЛОО́КИЙ розм., ВИРЯЧКУВА́ТИЙ розм., ВИРЛА́ТИЙ розм., ЛУПА́ТИЙ розм., РА́ЧАЧИЙ розм., БАНЬКА́ТИЙ вульг., БУЛЬКА́ТИЙ вульг.  Словник синонімів української мови
5. вирячкуватий — ВИРЯЧКУВА́ТИЙ, а, е, розм. 1. Який дуже видається назовні, випуклий більше, ніж звичайно (про очі). Пан Хоцінський блискотів сірими вирячкуватими очим на молоду (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах
6. вирячкуватий — Вирячкуватий, -а, -е Пучеглазый; выпученный (о глазахъ). Чуб. ІІ. 40. Очі такі стали вирячкуваті. О. 1862. ѴІІІ. 17.  Словник української мови Грінченка