вирячкуватий
Вирячкуватий, -а, -е
Пучеглазый; выпученный (о глазахъ). Чуб. ІІ. 40. Очі такі стали вирячкуваті. О. 1862. ѴІІІ. 17.
Словник української мови ГрінченкаВирячкуватий, -а, -е
Пучеглазый; выпученный (о глазахъ). Чуб. ІІ. 40. Очі такі стали вирячкуваті. О. 1862. ѴІІІ. 17.
Словник української мови Грінченка