висварюватися
ВИСВА́РЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ВИ́СВАРИТИСЯ, рюся, ришся, док.
Сваритися протягом певного часу, виливаючи все своє незадоволення, злість.
Ніхто в селі стільки не висварювався, як вона, і ніхто стільки разів не ходив на прощу, як вона (із журн.);
– Войцехова рано була десь там на хрестинах, вернула аж об одинадцятій .. Потім поки висварилася з чоловіком, потім поки розпалила огонь і зварила бульби до борщу, то й перша минула (І. Франко);
// тільки док. Закінчити, перестати сваритися.
– Чого вам треба? – спитала вона згодом, коли Ганський, висварившись, сів віддалік на край лави (Н. Рибак).
Словник української мови (СУМ-20)