висвітлювати
ВИСВІ́ТЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИ́СВІТЛИТИ, лю, лиш, док.
1. кого, що. Світячи або спрямовуючи куди-небудь світло, робити видним кого-, що-небудь; висвічувати.
Сонце висвітлювало червоний дах сусіднього будинку (В. Дрозд);
Троє чи четверо поліцейських шаруділи ліхтарями в сутінках, бігаючи подвір'ям і коли-не-коли висвітлюючи на даху полотнище (М. Малиновська);
Ліхтариком з рукава модної “комендантської” сукні Труда висвітлила спочатку важкі черевики (Іван Ле).
2. що, перен. Робити відомим, пояснювати, роз'яснювати, розкривати що-небудь.
– І ви стали висвітлювати роль Троцького в Жовтневій революції? (Б. Антоненко-Давидович);
В журналах вона .. читала наукові розвідки, які по-новому висвітлювали те або інше питання в науці чи літературі (О. Донченко);
// Зображаючи, показувати що-небудь, робити зрозумілим (у літературі, мистецтві).
Твори І. Карпенка-Карого на історичну тему правдиво висвітлювали героїчну історію українського народу (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)