висвітлювати —
[виесв’іт'л'уватие] -л'уйу, -л'уйеиш
Орфоепічний словник української мови
висвітлювати —
-юю, -юєш, недок., висвітлити, -лю, -лиш, док., перех. 1》 рідко.Світячи або спрямовуючи куди-небудь світло, робити видним щось. 2》 перен. Робити відомим, пояснювати, розкривати що-небудь у деталях. || Зображуючи, показувати що-небудь, робити зрозумілим, виразним (у літературі, мистецтві).
Великий тлумачний словник сучасної мови
висвітлювати —
ВИСВІ́ТЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИ́СВІТЛИТИ, лю, лиш, док. 1. кого, що. Світячи або спрямовуючи куди-небудь світло, робити видним кого-, що-небудь; висвічувати. Сонце висвітлювало червоний дах сусіднього будинку (В.
Словник української мови у 20 томах
висвітлювати —
З'ЯСО́ВУВАТИ (досліджуючи, робити ясним, зрозумілим), ВИЯСНЯ́ТИ, ВИЯ́СНЮВАТИ, ПРОЯСНЯ́ТИ, ПРОЯ́СНЮВАТИ, ВИСВІ́ТЛЮВАТИ. — Док.: з'ясува́ти, ви́яснити, проясни́ти, ви́світлити.
Словник синонімів української мови
висвітлювати —
ВИСВІ́ТЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИ́СВІТЛИТИ, лю, лиш, док., перех. 1. рідко. Світячи або спрямовуючи куди-небудь світло, робити видним щось. Ліхтариком з рукава модної "комендантської" сукні Труда висвітлила спочатку важкі черевики (Ле, Право..
Словник української мови в 11 томах