виряд

ви́ряд спорядження (ст): Привезли хлопцям боксерський виряд, радощам не було меж (Авторка)

Значення в інших словниках

1. виряд — ВИ́РЯД, у, ч., заст. Одяг, обладунок і спорядження, перев. військові. Троян і так знав, що німецькі втрати в людях рахувались сотнями, що знищено майже всю рівненську залогу і добру половину її технічного виряду (У.  Словник української мови у 20 томах