виселок
ВИ́СЕЛОК, сілка, ч.
Невелике селище, яке виникло внаслідок переселення людей з іншої місцевості або іншого населеного пункту, а також поселення людей на новому місці.
Заховався серед купки верб та поміж очеретами циганський виселок (М. Коцюбинський);
Дачний виселок .. був гонів за троє від пристані (В. Винниченко);
Якось Артем повертався з міста у виселок (О. Підсуха);
Машина з гуркотом вилітає по бруковиці на Царичанський шлях, мчить через заводські висілки все далі, кудись у степ (О. Гончар).
◇ (1) На ви́сілки (на ви́сілках) – куди-небудь або десь дуже далеко.
Турнір з мого найулюбленішого виду спорту перенесли на висілки (із журн.);
Хочуть будівельні монополії будувати свої монстри (чим вище монстр, тим більша його вразливість від техногенних та стихійних лих); тому краще нехай будують десь на висілках (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)