виселок
ВИ́СЕЛОК, сілка, ч. Невелике селище, яке виникло внаслідок переселення людей з іншої місцевості або іншого населеного пункту, а також поселення людей на новому місці.
Заховався серед купки верб та поміж очеретами циганський виселок (Коцюб., І, 1955, 368);
Машина з гуркотом вилітає по бруковиці на Царичанський шлях, мчить через заводські висілки все далі, кудись у степ (Гончар, Маша.., 1959, 27);
Якось Артем повертався з міста у виселок (Підс., Віч-на-віч, 1962, 142).
Словник української мови (СУМ-11)