вискаляти —
вискаля́ти дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
вискаляти —
див. вискалювати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
вискаляти —
виска́лювати (вискаля́ти) / ви́скалити зу́би, зневажл. Сміятися або посміхатися. Полюбила москаля, Та ще й зуби вискаля! (Т. Шевченко); — А парубкам з дівчатами сідати? — питав один парубок, вискаливши зуби (Г.
Фразеологічний словник української мови
вискаляти —
ВИСКАЛЯ́ТИ див. виска́лювати.
Словник української мови в 11 томах
вискаляти —
Вискаля́ти, -ля́ю, -єш сов. в. вискалити, -лю, -лиш, гл. Оскаливать, оскалить. Вискалив зуби, як собака. Ном. № 12639. Хоч убий москаля, то він зуби вискаля. Ном. № 829.
Словник української мови Грінченка