Значення в інших словниках
-
вискаляти —
вискаля́ти дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
вискаляти —
ВИСКАЛЯ́ТИ див. виска́лювати.
Словник української мови у 20 томах
-
вискаляти —
виска́лювати (вискаля́ти) / ви́скалити зу́би, зневажл. Сміятися або посміхатися. Полюбила москаля, Та ще й зуби вискаля! (Т. Шевченко); — А парубкам з дівчатами сідати? — питав один парубок, вискаливши зуби (Г.
Фразеологічний словник української мови
-
вискаляти —
ВИШКІРЯ́ТИ (про зуби, ікла — розсуваючи губи, розтуляючи рот, пащу, відкривати, показувати), ВИШКІ́РЮВАТИ, ВИЩИРЯ́ТИ, ВИСКА́ЛЮВАТИ, СКА́ЛИТИ рідше, ОЩИРЯ́ТИ рідко, ЩИ́РИТИ, ВИСКАЛЯ́ТИ рідше, ОСКА́ЛЮВАТИ рідше, ОСКАЛЯ́ТИ рідше, ОШКІРЯ́ТИ розм.
Словник синонімів української мови
-
вискаляти —
ВИСКАЛЯ́ТИ див. виска́лювати.
Словник української мови в 11 томах
-
вискаляти —
Вискаля́ти, -ля́ю, -єш сов. в. вискалити, -лю, -лиш, гл. Оскаливать, оскалить. Вискалив зуби, як собака. Ном. № 12639. Хоч убий москаля, то він зуби вискаля. Ном. № 829.
Словник української мови Грінченка