висковзуватися
ВИСКО́ВЗУВАТИСЯ¹, ується, недок., ВИ́СКОВЗАТИСЯ, ається, док.
Ставати слизьким від частого ковзання, тертя об щось.
Полозки довгі, підбиті товстим залізом, яке висковзалось і блищало, мов срібло (О. Копиленко).
ВИСКО́ВЗУВАТИСЯ², ується, недок., ВИ́СКОВЗНУТИСЯ, неться, док., розм.
Те саме, що вислиза́ти.
* Образно. – Ось тепер тілько висковзнулася правда з твоїх уст (І. Франко).
Словник української мови (СУМ-20)