висковзуватися

ВИСКО́ВЗУВАТИСЯ¹, ується, недок., ВИ́СКОВЗАТИСЯ, ається, док. Ставати слизьким від частого сковзання, тертя об щось.

Полозки довгі, підбиті товстим залізом, яке висковзалось і блищало, мов срібло (Коп., Сон. ранок, 1951, 119).

ВИСКО́ВЗУВАТИСЯ², ується, недок., ВИ́СКОВЗНУТИСЯ, неться, док., розм. Те саме, що вислиза́ти.

Все висковзувався [Петрусь] нам із рук, як в’юн (Фр., IV, 1950, 49);

*Образно. — Ось тепер тілько висковзнулася правда з твоїх уст (Фр., III, 1950, 21).

Значення в інших словниках

1. висковзуватися — виско́взуватися 1 дієслово недоконаного виду ставати слизьким виско́взуватися 2 дієслово недоконаного виду вислизати розм.  Орфографічний словник української мови
2. висковзуватися — I -ується, недок., висковзатися, -ається, док. Ставати слизьким від частого ковзання, тертя об щось. II -ується, недок., висковзнутися, -неться, док., розм. Те саме, що вислизати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. висковзуватися — ВИСКО́ВЗУВАТИСЯ¹, ується, недок., ВИ́СКОВЗАТИСЯ, ається, док. Ставати слизьким від частого ковзання, тертя об щось. Полозки довгі, підбиті товстим залізом, яке висковзалось і блищало, мов срібло (О. Копиленко). ВИСКО́ВЗУВАТИСЯ², ується, недок.  Словник української мови у 20 томах
4. висковзуватися — ВИПАДА́ТИ (падати з чого-небудь, звідкись назовні), ВИЛІТА́ТИ, ВИРИВА́ТИСЯ, ВИВА́ЛЮВАТИСЯ (під час руху); ВИСКОВЗА́ТИ, ВИСКО́ВЗУВАТИ, ВИСКО́ВЗУВАТИСЯ рідше, ВИСЛИЗА́ТИ, ВИПО́РСКУВАТИ, ВИПОРСА́ТИ, ВИПОРСКА́ТИ (ковзаючи, поковзом); ВИСКА́КУВАТИ розм.  Словник синонімів української мови