висковзувати

ВИСКО́ВЗУВАТИ¹, ую, уєш, недок., ВИ́СКОВЗАТИ, аю, аєш, док., перех. Часто ковзаючи, тручи чим-небудь, сковзаючись, робити слизьким (дорогу, лід і т. ін.).

ВИСКО́ВЗУВАТИ², ую, уєш і ВИСКОВЗА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́СКОВЗНУТИ, ну, неш, док., розм. Те саме, що вислиза́ти.

Леся випростується, від необережного руху висковзує з пальців олівець і падає на землю (Хижняк, Невгамовна, 1961, 186);

Володимир намагався не втрачати рівноваги, але розчавлений підошвами чобіт свіжий сніг, ніби крохмаль, скреготів і висковзав з-під ніг (Логв., Літа.., 1960, 164);

Упевнившись, що нікого нема, Василько швиденько висковзнув із своєї схованки (Турч., Зорі.., 1950, 214);

Чіпка од нестяму розвів руки. Галя висковзнула — і скрилася (Мирний, II, 1954, 227);

Раптово нахилилась [Марія], поцілувала його в шорстку щоку, висковзнула з рук Бурі (Цюпа, Назустріч.., 1958, 377).

Значення в інших словниках

1. висковзувати — виско́взувати 1 дієслово недоконаного виду робити слизьким дорогу, лід тощо виско́взувати 2 дієслово недоконаного виду вислизати розм.  Орфографічний словник української мови
2. висковзувати — I -ую, -уєш, недок., висковзати, -аю, -аєш, док., перех. Часто ковзаючи, тручи чим-небудь, сковзаючись, робити слизьким (дорогу, лід і т. ін.). II -ую, -уєш і висковзати, -аю, -аєш, недок., висковзнути, -ну, -неш, док., розм. Те саме, що вислизати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. висковзувати — ВИСКО́ВЗУВАТИ¹, ую, уєш, недок., ВИ́СКОВЗАТИ, аю, аєш, док., що. Часто ковзаючи, тручи чим-небудь, сковзаючись, робити слизьким (дорогу, лід і т. ін.). Люди висковзали стежку настільки, що по ній було важко йти (із журн.); Дітлахи висковзали гірку саньми.  Словник української мови у 20 томах
4. висковзувати — ВИКРУ́ЧУВАТИСЯ (виходити зі скрутного становища, вигадуючи що-небудь, хитруючи), ВИВЕРТА́ТИСЯ, ВИПЛУ́ТУВАТИСЯ, ВИСЛИЗА́ТИ, ВИСКО́ВЗУВАТИ рідко, ВИСКОВЗА́ТИ рідко, ВИБРІ́ХУВАТИСЯ розм., ВИДРЯ́ПУВАТИСЯ розм., ВІДКАРА́СКУВАТИСЯ від кого-чого, розм. — Док.  Словник синонімів української мови