висловлений
ВИ́СЛОВЛЕНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до ви́словити.
Висловлена Бовдюгом премудрість припала до серця всім запорожцям (О. Довженко);
Просьба генерала – той самий наказ, хоч висловлений у ввічливій формі і скоріше схожий на похвалу (Б. Левін);
Від місця логічного наголосу залежить смисл висловленої думки (з навч. літ.);
// ви́словлено, безос. пред.
Ані сам факт висловлювання, ані зміст висловлюваних ідей не чинить краси; по самій Кантовій дефініції, краси треба шукати в формі, в тім, як висловлено .. ті ідеї (І. Франко).
Словник української мови (СУМ-20)