виснажний
ВИСНА́ЖНИ́Й, висна́жна́, висна́жне́.
Те саме, що висна́жливий.
Коли солдат повернеться додому Й стару шинель повісить на гвіздку, Він разом з нею скине з себе втому, Солдатську втому, виснажну й важку (Л. Первомайський);
Європейські лицарі здобувалися на далекі й виснажні походи до Святої землі (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)