виснитися
ВИ́СНИТИСЯ, нюся, нишся, док., поет.
Уявитися, привидітися уві сні; наснитися.
Послухай вересня – і він повість В своїй оскліло-мерехкій задумі: Те, що в веснянім виснилося шумі, Іще й подосі [досі] жде на благовість (В. Стус);
Що буде – буде. Більше – помаленько [помаленьку]. А якщо ні, то висниться мені На зорянім коні .. Шевченко, Довженко й Київ в серці на коні (М. Вінграновський).
Словник української мови (СУМ-20)