височезний
ВИСОЧЕ́ЗНИЙ, а, е.
Те саме, що височе́нний.
Коло дому бовваніли височезні осокори (І. Нечуй-Левицький);
Височезний паркан відділяє подвір'я притулку від вулиці (О. Донченко);
Перед нами були височезні гори із скелями червоного кольору (А. Дімаров).
Словник української мови (СУМ-20)