височезний
ВИСОЧЕ́ЗНИЙ, а, е. Те саме, що височе́нний.
Коло дому бовваніли височезні осокори (Н.-Лев., IV, 1956, 307);
Височезний паркан відділяє подвір’я притулку від вулиці (Донч., III, 1956, 25).
Словник української мови (СУМ-11)ВИСОЧЕ́ЗНИЙ, а, е. Те саме, що височе́нний.
Коло дому бовваніли височезні осокори (Н.-Лев., IV, 1956, 307);
Височезний паркан відділяє подвір’я притулку від вулиці (Донч., III, 1956, 25).
Словник української мови (СУМ-11)