Словник української мови у 20 томах

вистигання

ВИСТИГА́ННЯ¹, я, с.

Стан за знач. вистига́ти¹.

Для начинки мак запарити (залити окропом, накрити кришкою і залишити до повного вистигання) (із журн.).

ВИСТИГА́ННЯ², я, с.

Стан за знач. вистига́ти² 1.

Три тижні стояла неймовірна спека, прискорила вистигання колоскових (Іван Ле).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. вистигання — вистига́ння 1 іменник середнього роду охолодження вистига́ння 2 іменник середнього роду достигання  Орфографічний словник української мови
  2. вистигання — I -я, с. Стан за знач. вистигати I. II -я, с. Стан за знач. вистигати II.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вистигання — ВИСТИГА́ННЯ¹, я, с. Стан за знач. вистига́ти¹. ВИСТИГА́ННЯ², я, с. Стан за знач. вистига́ти². Три тижні стояла неймовірна спека, прискорила вистигання колоскових (Ле, В снопі.., 1960, 42).  Словник української мови в 11 томах