виськати
ВИ́СЬКАТИ, аю, аєш, кого, що, розм.
Док. до ська́ти.
Ой, немає дочки З чужої стороночки, Та нікому на чужині Виськать й головочки (з народної пісні);
[Калина:] Прийде, було, я йому [Конону] й повечеряти дам, і голову змию, і виськаю... (М. Кропивницький).
Словник української мови (СУМ-20)