виськати
ВИ́СЬКАТИ, аю, аєш, перех., розм. Док. до ська́ти.
Ой, немає дочки З чужої стороночки, Та нікому на чужині Виськать й головочки (Укр.. лір. пісні, 1958, 412);
[Калина:] Прийде було, я йому [Конону] й повечеряти дам, і голову змию, і виськаю… (Кроп., II, 1958, 426).
Словник української мови (СУМ-11)