витворяння

ВИТВОРЯ́ННЯ, я, с.

Дія за знач. витворя́ти і витворя́тися.

Лапки під ним [цуциком] роз'їхалися, і він мене ніби спитав: і хто з ним таке витворяє? Та витворяння лише почалося! (М. Вінграновський).

Значення в інших словниках

1. витворяння — витворя́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. витворяння — -я, с. Дія за знач. витворяти.  Великий тлумачний словник сучасної мови