витворяти
ВИТВОРЯ́ТИ, я́ю, я́єш, рідко ВИТВО́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ВИ́ТВОРИТИ, рю, риш, док., що, розм.
Робити що-небудь незвичайне, дивне, несподіване або таке, що виходить за межі звичайної поведінки.
Боже! Що він тільки не витворював на своїм віку! Яких темних діл, людських сліз не лежить на його душі (Панас Мирний);
– Подивись, що твоя невісточка витворяє! – крикнула Кайдашиха (І. Нечуй-Левицький);
– Ось, бачите, що ваш синок витворяє, – залементувала вона, побачивши механіка. – Гуску з рогатки вбив! (О. Донченко);
Я почала боятися, що зараз він витворить щось жахливе (Ю. Андрухович);
// Витівати що-небудь жартуючи.
Протаз .. витворяв такі кумедні штукенції, що всі до одного лягали покотом од сміху (Олесь Досвітній).
Словник української мови (СУМ-20)