витикати

ВИТИКА́ТИ¹, а́ю, а́єш, недок., ВИ́ТКНУТИ, ну, неш, док., що.

Виставляти що-небудь назовні, висувати.

Дрібнесенькі рибки, що вдень тисячами снуються під поверхнею води і щохвилі витикають свої ротики на повітря, тепер ще сплять (І. Франко);

Майборода повз, іноді зупинявся, витикав безкозирку, і по ній бив снайпер (В. Кучер);

Біля самого берега, виткнувши з води гладку голову, пливе грубий, мов сплетений, вуж (М. Стельмах).

◇ (1) Ви́ткнути (ви́сунути, ви́стромити і т. ін.) / витика́ти (висо́вувати, вистро́млювати і т. ін.) но́са звідки, куди:

а) вийти, виїхати звідки-небудь або покинути щось.

Надворі був такий мороз, що аж дахи тріщали. З хати не можна було і носа висунути (з казки);

– Ну й хуртовина!.. – насилу вимовив. – Коли б не таке діло, бабо Федоро, носа б не виткнув на вулицю (О. Донченко);

Зима була довга й холодна. Заціпеніло мовчав заметений снігом степ, люди не витикали носа з сіл, ще завидна зачинялися на довгу зимову ніч у хатах (П. Загребельний);

б) (тільки док.) виглянути, визирнути звідки-небудь кудись або з'явитися десь.

Серед панства переляк поволі проходить. Дехто насмілюється виткнути носа за двері і сповіщає, що .. “розбійників” уже нема (Ф. Бурлака);

Така дрібнота, як зайчик, білочка, лісові мишки, хоч вони і в хутряних шубках, боялися й носа вистромити на мороз (О. Іваненко);

Танки закрутилися на краю яру, ждучи, коли ж до них почнуть підніматися піхотинці, .. але піхота сиділа в яру й боялася звідти навіть носа виткнути (П. Загребельний).

ВИТИКА́ТИ², а́ю, а́єш, недок., ВИ́ТИКАТИ, аю, аєш, док., що, чим, рідко.

Встромляти багато чого-небудь у щось.

Витикати гарбузове насіння.

ВИ́ТИКАТИ див. витика́ти².

Значення в інших словниках

1. витикати — ви́тикати дієслово доконаного виду витика́ти 1 дієслово недоконаного виду виставляти, висувати витика́ти 2 дієслово недоконаного виду встромлювати рідко  Орфографічний словник української мови
2. витикати — див. витикати II.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. витикати — витика́ти докоряти, звинувачувати: Нусю, я так намагалася все зробити добре, а вийшло, як завше. Підтримай мене, не витикай на кожному кроці (Авторка)||витичувати  Лексикон львівський: поважно і на жарт
4. витикати — див. висувати  Словник синонімів Вусика
5. витикати — ви́ткнути (ви́сунути, ви́стромити і т. ін.) / рідше витика́ти (висо́вувати, вистро́млювати і т. ін.) но́са звідки, куди. Вийти звідкись або покинути щось. — Що буде, як на поліцію або на фашистів натрапите? — А Юрко, а Вовка, а дід Захарко?...  Фразеологічний словник української мови
6. витикати — ВИСУВА́ТИ (робити рух уперед якоюсь частиною тіла), ВИСТАВЛЯ́ТИ, ВИХИЛЯ́ТИ, ВИСТРО́МЛЮВАТИ, ВИСТРОМЛЯ́ТИ, ВИСО́ВУВАТИ рідше, ВИТИКА́ТИ рідше, ВИСОЛО́ПЛЮВАТИ, ВИВА́ЛЮВАТИ, СОЛО́ПИТИ розм. (про язик); ПЕРЕСА́ДЖУВАТИ розм. (через що-небудь). — Док.  Словник синонімів української мови
7. витикати — ВИ́ТИКАТИ див. витика́ти². ВИТИКА́ТИ¹, а́ю, а́єш, недок., ВИ́ТКНУТИ, ну, неш, док., перех. Виставляти що-небудь назовні, висувати.  Словник української мови в 11 томах
8. витикати — Витикати, -каю, -єш сов. в. виткнути, -кну, -неш, гл. 1) Вытыкать, выткнуть, высовывать, высунуть, показать. Лисичка виткнула мордочку. Рудч. Ск. II. 15. Ти ж із хати ніколи носа не виткнеш. Стор. І. 64. 2) витикати пальцем кого.  Словник української мови Грінченка