витикати

ВИ́ТИКАТИ див. витика́ти².

ВИТИКА́ТИ¹, а́ю, а́єш, недок., ВИ́ТКНУТИ, ну, неш, док., перех. Виставляти що-небудь назовні, висувати.

Дрібнесенькі рибки, що вдень тисячами снуються під поверхнею води і щохвилі витикають свої ротики на повітря, тепер ще сплять (Фр., III, 1950, 332);

Майборода повз, іноді зупинявся, витикав безкозирку, і по ній бив снайпер (Кучер, Чорноморці, 1956, 143);

Озимина витикає свіжо-зелені голки (Рильський, III, 1961, 196);

Біля самого берега, виткнувши з води гладку голову, пливе грубий, мов сплетений, вуж (Стельмах, Кров людська.., I, 1957, 127).

◊ Витика́ти (ви́ткнути) но́са див. ніс.

ВИТИКА́ТИ², а́ю, а́єш, недок., ВИ́ТИКАТИ, аю, аєш, док., перех., чим, рідко. Встромлювати багато чого-небудь у щось.

Значення в інших словниках

1. витикати — ви́тикати дієслово доконаного виду витика́ти 1 дієслово недоконаного виду виставляти, висувати витика́ти 2 дієслово недоконаного виду встромлювати рідко  Орфографічний словник української мови
2. витикати — див. витикати II.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. витикати — ВИТИКА́ТИ¹, а́ю, а́єш, недок., ВИ́ТКНУТИ, ну, неш, док., що. Виставляти що-небудь назовні, висувати. Дрібнесенькі рибки, що вдень тисячами снуються під поверхнею води і щохвилі витикають свої ротики на повітря, тепер ще сплять (І.  Словник української мови у 20 томах
4. витикати — витика́ти докоряти, звинувачувати: Нусю, я так намагалася все зробити добре, а вийшло, як завше. Підтримай мене, не витикай на кожному кроці (Авторка)||витичувати  Лексикон львівський: поважно і на жарт
5. витикати — див. висувати  Словник синонімів Вусика
6. витикати — ви́ткнути (ви́сунути, ви́стромити і т. ін.) / рідше витика́ти (висо́вувати, вистро́млювати і т. ін.) но́са звідки, куди. Вийти звідкись або покинути щось. — Що буде, як на поліцію або на фашистів натрапите? — А Юрко, а Вовка, а дід Захарко?...  Фразеологічний словник української мови
7. витикати — ВИСУВА́ТИ (робити рух уперед якоюсь частиною тіла), ВИСТАВЛЯ́ТИ, ВИХИЛЯ́ТИ, ВИСТРО́МЛЮВАТИ, ВИСТРОМЛЯ́ТИ, ВИСО́ВУВАТИ рідше, ВИТИКА́ТИ рідше, ВИСОЛО́ПЛЮВАТИ, ВИВА́ЛЮВАТИ, СОЛО́ПИТИ розм. (про язик); ПЕРЕСА́ДЖУВАТИ розм. (через що-небудь). — Док.  Словник синонімів української мови
8. витикати — Витикати, -каю, -єш сов. в. виткнути, -кну, -неш, гл. 1) Вытыкать, выткнуть, высовывать, высунуть, показать. Лисичка виткнула мордочку. Рудч. Ск. II. 15. Ти ж із хати ніколи носа не виткнеш. Стор. І. 64. 2) витикати пальцем кого.  Словник української мови Грінченка