Словник української мови у 20 томах

виторочити

ВИ́ТОРОЧИТИ див. виторо́чувати.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. виторочити — Ви́торочити: — викласти, з'ясувати [5;7]  Словник з творів Івана Франка
  2. виторочити — ви́торочити дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  3. виторочити — див. виторочувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. виторочити — ВИ́ТОРОЧИТИ див. виторо́чувати.  Словник української мови в 11 томах
  5. виторочити — Ви́торочити см. виторочувати.  Словник української мови Грінченка