виторочити

Ви́торочити

см. виторочувати.

Значення в інших словниках

1. виторочити — Ви́торочити: — викласти, з'ясувати [5;7]  Словник з творів Івана Франка
2. виторочити — ви́торочити дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
3. виторочити — див. виторочувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. виторочити — ВИ́ТОРОЧИТИ див. виторо́чувати.  Словник української мови у 20 томах
5. виторочити — ВИ́ТОРОЧИТИ див. виторо́чувати.  Словник української мови в 11 томах