виторочуватися
ВИТОРО́ЧУВАТИСЯ, ується, недок., ВИ́ТОРОЧИТИСЯ, иться, док.
Висмикуватися, випадати з непідрубленого чи обшарпаного краю тканини (про нитки).
Марта стояла, опустивши квіти кульбаби у правій руці. Лівою, од незручності, теребила червону ниточку, що виторочилася з кишені (із журн.);
* Образно. Понад Львовом перекликаються великодні дзвони .. Святково одягнені люди виторочуються з церков, мов барвисті пацьорки вервечок (Р. Іваничук).
Словник української мови (СУМ-20)