виторочуватися
ВИТОРО́ЧУВАТИСЯ, ується, недок., ВИ́ТОРОЧИТИСЯ, иться, док. Висмикуватися, випадати з непідрубленого або обшарпаного краю тканини (про нитки).
*Образно. Не раз попадала до суду справа.., виторочилась би не одна золота нитка і стала б у пригоді, увільнила б не раз з дуже клопітного становища (Кобр., Вибр., 1954, 36).
Словник української мови (СУМ-11)