витівниця

ВИТІВНИ́ЦЯ, і, ж.

Жін. до витівни́к 1.

Зростає маленька Ясочка, вигадниця та витівниця. Навіть якщо вона захворіє, то і вдома знаходить гру – організує свій дитячий садок, в якому живуть її іграшки (Н. Забіла).

Значення в інших словниках

1. витівниця — витівни́ця іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. витівниця — -і. Жін. до витівник.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. витівниця — ВИТІВНИ́ЦЯ, і, ж. Жін. до витівни́к. Це була невгамовна, непосидюча витівниця і взагалі дуже весела дівчина… (Трубл., III, 1956, 276).  Словник української мови в 11 томах