витівниця
ВИТІВНИ́ЦЯ, і, ж.
Жін. до витівни́к 1.
Зростає маленька Ясочка, вигадниця та витівниця. Навіть якщо вона захворіє, то і вдома знаходить гру – організує свій дитячий садок, в якому живуть її іграшки (Н. Забіла).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- витівниця — витівни́ця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- витівниця — -і. Жін. до витівник. Великий тлумачний словник сучасної мови
- витівниця — ВИТІВНИ́ЦЯ, і, ж. Жін. до витівни́к. Це була невгамовна, непосидюча витівниця і взагалі дуже весела дівчина… (Трубл., III, 1956, 276). Словник української мови в 11 томах