1. Словник української мови в 11 томах

витівниця

ВИТІВНИ́ЦЯ, і, ж. Жін. до витівни́к.

Це була невгамовна, непосидюча витівниця і взагалі дуже весела дівчина… (Трубл., III, 1956, 276).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. витівниця — витівни́ця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. витівниця — -і. Жін. до витівник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. витівниця — ВИТІВНИ́ЦЯ, і, ж. Жін. до витівни́к 1. Зростає маленька Ясочка, вигадниця та витівниця. Навіть якщо вона захворіє, то і вдома знаходить гру – організує свій дитячий садок, в якому живуть її іграшки (Н. Забіла). Словник української мови у 20 томах